Почну з того, що гра непогана і мені симпатична. Інша справа, що до неї потрібно зібрати достатньо учасників і зіграти більше одного разу за один вечір. Чесно кажучи, бажання пограти в неї у мене раніше не виникало. Хоч механіка в грі проста і елегантна, а також чудово підходить до обраної тематики, це той випадок, коли фактор випадковості для мене перейшов межу дозволеного. Ну як завжди, одного разу в тридесятому королівстві жив та був цар, на ім’я Володимир. І ось він вирішив, що бути царем справа нудна, та й небезпечна. Але так як людина він був відповідальна, залишати свій народ напризволяще не став, і вирішив він, тоді що настав час провести вибори. І які тут почалися інтриги – важко уявити! А краще просто зіграйте в King Me! Ну ось і настав час перейти безпосередньо до неї самої. |
![]() |
Перший етап починається з того, що кожен по черзі виставляє персонажів на будь-який з поверхів, починаючи з другого по п’ятий включно (тобто на ті, які приносять 1,2,3, та 4 переможних очки), на перший, шостий і сьомий – ставити не можна ( 0, 5 і 10 переможних очки). Звичайно ж потрібно постаратися, щоб ті, хто є у вашому списку опинилися там, де вам вигідніше, адже в грі діє правило “на одному поверсі одночасно не може бути більше чотирьох персонажів”. А от де поставити вище або нижче – вирішувати вам, і тут не все так просто. Не варто прагнути поставити всіх вище до трону, адже придворні інтриги – штука тонка, але насправді вся справа в ігровій механіці.
Після того, як кожен виставить по певній кількості персонажів (обумовлено в правилах в залежності від кількості гравців), решта поміщаються на нульовий поверх, вірніше в підвал (до речі, є гравці, які вважають, що це найвигідніша стартова позиція).
![]() | ![]() |
Далі починається наступний етап, він полягає в тому, що кожен по черзі має посунути будь-якого з персонажів на один поверх вгору, і вам вирішувати рухати свого або чужого. Тому що, коли хто-небудь з персонажів потрапляє в тронний зал (сьомий поверх, що дає 10 очок), починається третій міні етап – голосування. І якщо персонаж не підходить на посаду короля, він вилітає з цього туру і за нього, якщо він є у вашому списку, ви очок не отримаєте. Якщо ж новий король обраний, нараховуються бали в залежності від того де і скільки ваших персонажів у замку. Часто бувають ситуації, коли будь-кого з персонажів просто виштовхують на вибори, тому що на всіх верхній поверхах стоїть вже по чотири фігури, вірніше вибору у вас немає, когось-таки потрібно висувати.
Саме голосування відбувається дуже просто, гравці вибирають картку «ТАК» або «НІ», залежно від того чи є король у вас в списку, або чи вигідно таке розташування інших персонажів зазначених у вашому списку, і одночасно розкривають карти. Якщо є хоч один голос «проти» – бідолаху викидають з передвиборної гонки. Але тут треба відмітити важливу деталь – картки «НІ» вилучаються з голосування, картка «ТАК» – повертається гравцеві. І чим більше голосувань, тим менше на руках у гравців карток проти, і тим більше шансів, що ваш кандидат стане королем, адже найчастіше у гравця просто немає іншої картки окрім «ТАК», і він змушений голосувати за зовсім не вигідну йому кандидатуру, якої немає в його списку.
![]() |
Ось тому ті, кого не ставлять з самого початку на верхні поверхи, часто стають королями. Але завжди є ризик, що кандидат, який бере участь в одному з перших голосувань опиниться в списку у всіх гравців, і чим менша кількість тих, що грають, тим цей шанс вище. Тим більше, що є ті хто голосують «ТАК» для того, щоб приберегти карти. Або ж, спеціально висувають на голосування на початку туру тих персонажів, хто їм не вигідний, в надії на те, що «він вийде з гри».
Стратегій вистачає. Тим більше є ще один спосіб заробити багато очків – коли після успішного призначення монарха, персонажів з вашого списку взагалі немає на полі, тоді ви отримуєте цілих 33 очки, а це вже непоганий стимул що б ризикнути.
Як було сказано раніше, таких турів три, і всі вони закінчуються обранням нового короля. Після того, як буде обраний останній з трійки, починається підрахунок очків і визначається переможець.
Я чув про монархії, де правило два царі одночасно, по-моєму, справа була в Спарті, але ось так, щоб відразу три – чую вперше. Тут як у старій приказці «Де два українці – там три гетьмани». Але взагалі ця фраза непогано характеризує саму суть гри, все дуже хаотично і безконтрольно, хоч і дуже весело і швидко. Звичайно, можна намагатися запам’ятовувати, хто кого рухає, і головне коли, але де гарантія що противник не блефує, хоч шляхів до перемоги і багато, але навіть найбільш продумана стратегія може прогоріти через велику частку випадку.
![]() | ![]() |
Така ось виходить кумедна лотерея, і тут краще просто змиритися і веселитися з усіма, адже кожного разу, коли ви відкриваєте карти, те що відбувається схоже на повідомлення про результат лотереї, повезло чи ні? Одна з головних вимог – чим більше учасників, тим краще.
У цілому King Me! гра непогана, добре підійде для новачків, і для тих, хто не знайомий з настільними іграми, і головне робити це не планує, а лише просто хоче провести час, з усіма іншими, не вникаючи у складні правила. Але як показує практика в нашому клубі, навіть таким людям гра може здатися надто простою і однотипною, а якщо так, то можливо це сигнал, що настав час дістати з полиці більш складну гру …
Моя версія від daVinci, якість просто відмінна, картон та друк на п’ять балів. Ілюстрації – просто шикарні, книжка з правилами дохідливо написана і зрозумілими прикладами. Загалом, до оформлення немає ніяких претензій, а тільки похвала. І до речі, вам у грі знадобляться протектори маленького формату.
Ось така неоднозначна гра, філлер на любителя, одним словом, і часом відразу і не скажеш, кому вона може сподобатися, а кому ні, так що купувати її в подарунок, я б не ризикнув. Тут, швидше, або “подобається”, або “давайте пограємо в іншу гру”.
Оцінка 3,5 з 5.
![]() |