- Немає товарів у кошику.
 |
Східна або слов’янська школа ігрового дизайну, чи існує вона? Українські настільні ігри, красиве гасло або живе явище, що розвивається у нашій з вами дійсності? Ринок без індустрії, індустрія без ринку, чи є місце для творчості в цьому вакуумі?
Ми спробуємо відповісти на ці запитання, і для того що б отримати відповіді на них ми вирушимо до кузні. Так, так до кузні це не помилка, адже до індустріального буму все виробництво зосереджувалася саме в таких майстерень і артілях, де і створювали свої рукотворні, нестандартні та абсолютно унікальні творіння таланти. А так як в цілому у нас в країні індустрія настільних ігор, втім, як і ринок, відсутня поява кузні настільних ігор цілком закономірне.
Якщо простіше і конкретніше сьогодні ми вирушимо в гості до Eastern Forge Games. Для тих, хто ще не в курсі це назва гейм-дизайнерської групи з Києва яке вибрав для себе український тандем розробників настільних ігор, в який входять Сергій Дембицький та Михайло Дембицький. Засновники Eastern Forge Games не просто однофамільці, вони брати, а ще колеги, однодумці і одні з найбільш перспективних і плідних авторів настільних ігор в Україні.
А значить сайт www.boardgame.com.ua не міг залишатися осторонь. Тим більше що хлопці подали заявку на участь в Українському фестивалі настільних ігор 2011 в Меджибожі як розробники і збираються там представити свої ігри широкій публіці. А ще є чудовий привід зайти в гості, у них новосілля, відкрився сайт Eastern Forge Games, знайти його можна за цією адресою, там дуже цікаво і вам будуть раді. Ну і настав час, нарешті, сказати привіт!
1. Розкажіть трохи про себе, яке місце у вашому житті займають настільні ігри?
По перше треба представитися я вважаю. Мого брата звуть Михайло, мене – Сергій. Миша студент третього курсу Національного медичного університету, я – науковий співробітник Інституту соціології і викладач Академії праці і соціальних відносин.
Настільні ігри – це одне з улюблених занять для нас, так само як і гейм-дизайн. У певному сенсі ми не є гиками – граємо в ігри не так вже й часто у порівнянні зі справжніми поціновувачами. У свою чергу гейм-дизайн для нас як мистецтво. А одного разу долучившись до мистецтва, надалі відмовитись від нього дуже складно.
Як і у багатьох у нас довга історія спілкування з настільними іграми. Радянські настолкі і шахи, потім дитячий «самопал», далі клон Талісмана, Манчкін, нарешті серйозніші ігри, включаючи наші власні.
2. Скільки проектів зараз є у Вас? Скільки з них вже повністю готові? На яких стадіях розробки знаходяться інші?
В даний момент у нас чотири проекти. Альфа Центавра і Ренесанс лемінгів готові повністю, а Епоха правителів і Кіберіон – майже готові. У Епосі правителів треба арти добити, в Кіберіоне – чітко виписати правила і подекуди дизайн змінити.
3. Чи були у Вас інші проекти, яка вже за рахунком настільна гра вами розробляється?
Ні не було. Відповідно Альфа Центавра – четверта за рахунком. Є безліч інших задумок, але до їх реалізації ми перейдемо тільки після поточних проектів. Можливо перейдемо.
4. Як приходить ідея нової гри, що є первинним, механіка або тематика для Вас? Тобто спочатку ви створюєте математичну модель або просто під враженням, книги, фільму або може картини ви намагаєтеся передати основні моменти тематики за допомогою ігрових механізмів для того, щоб можна було спробувати опинитися в цій ролі на ігровому столі? Служать чи для Вас натхненням інші настільні ігри?
Власне це дуже неоднозначне питання. Для нас ідея – це тема гри плюс її ключова механіка. Тому якщо приходить нова ідея, як ми це розуміємо, то є й тема і механіка. Математичних моделей ми не створюємо, ідеї частково самі приходять, почасти народжуються в процесі комунікації. Синергетичний ефект створення ігор дуже відчутний. Не думаю, що окремо ми б змогли придумувати такі, оригінальні на нашу думку, ігри.
З інших ігор якщо й використовуються, то тільки найбільш загальні принципи чи механіки. У цьому сенсі те, що ми не такі вже й обізнані гики, є перевагою – апріорне знання не обмежує.
5. Хто допомагає Вам при створенні ігор?
Хіба що тестери – ті люди, які мають більший досвід спілкування з настільними іграми, ніж ми.
6. Як розподіляються обов’язки у вашій команді?
Ми разом відповідаємо за гейм-дизайн, Міша – за графічний дизайн і арти, я – за підготовку правил, оформлення сайту і його контент.
7. Скільки часу приділяється тестуванню?
Звичайно ж ми ретельно тестуємо наші ігри. Ми не дотримуємося підходу, згідно з яким треба 150 разів зіграти в гру з різними людьми. Звичайно необхідно виділити різні групи: гиків, людей мало знайомих з настолкамі, дітей і прагнути провести декілька тестових сесій з кожною з них. Кількість тестових партій залежить від очевидного критерію – кількості нюансів у грі. Чим більше нюансів, тим нижча ймовірність, що кожен конкретний проявиться в тій чи іншій грі. Звідси гри з невеликою кількістю нюансів вимагають досить малої кількості тестових партій. Так, наприклад, було з Альфа Центавра. Що стосується принципових косяків, то вони в більшості своє виявляються, якщо так можна висловитися, в процесі логічного аналізу правил і в ході обговорень.
8. Яка з ваших розробок Вам особисто подобається більше інших?
І мені і Міші найбільше подобається Кібіріон.
9. Де і коли можна буде спробувати гру в Україну?
Можливо, в середині липня поїду до Харкова, можна організувати зустріч там, якщо люди знайдуться. Також сподіваюся вирватися в серпні на фестиваль до Меджибожа, Альфа Центавра і лемінгів візьмемо точно.
10. Як ідуть справи з видавцем? Чи збираєтеся видавати гру своїми силами, якщо так чому? Кого з зарубіжних видавців Ви хотіли б бачити в ролі видавця Ваших ігор?
Чисто гіпотетично обмірковували різні варіанти. Поки ведемо переговори тільки з харківським видавництвом «Ранок». Своїми силами теж прицінювалися, задоволення не з дешевих. Тому, поживемо – побачимо. Якщо говорити про закордонні видавництва, то підійде будь-яке, яке запропонує прийнятні умови.
11. Чи вирушаєте ви на Ессен, якщо ні або так, то чому? Чи пробували Ви зв’язуватися з іноземними видавцями та розробників?
У Ессен не їдемо, бо всьому свій час. А щоб їхати в Ессен необхідно мати певне ім’я і популярність, інакше це може виявитися простий поїздкою на фестиваль.
Ми не пробували зв’язуватися із закордонними видавництвами, хоча якихось принципових бар’єрів для цього немає. Знову-таки, в ідеалі, мені хотілося б робити все планомірно. Головне щоб все добре пішло, а зарубіжні видавництва нікуди не подінуться.
12. Коли приблизно можна розраховувати на вихід першої вашої гри?
Я поки не можу дати відповідь на це питання. Наші можливі партнери з Харкова намагаються форсувати процес переговорів, тому може бути досить скоро.
Просто нам би не хотілося, щоб вийшла аби яка, з точки зору якості матеріалом гра. Вийде арти – на хорошому рівні, геймплей – теж, а якість компонентів – як завжди. Всі знають, що з цього виходить.
13. Кому, на вашу думку, буде цікаві Ваші гри в першу чергу, яка аудиторія кожної з них?
Звичайно, ігри робилися як для гиків, а це зазвичай означає – від 12 років і старше. Для кращої половини людства – підійдуть Альфа Центавра і Лемінги, для найгіршої – всі чотири гри. І хочеться зазначити, що всі наші ігри мають цілком прості правила і низький даунтайм, тому грати в них можу не тільки досвідчені настольщікі.
14. Що Ви думаєте, про ситуацію з настільними іграми в Українї і як у нас розвивається ця індустрія? Що б Ви побажали нашим читачам? Хто з авторів настільних ігор є для Вас найбільш цікавим?
Ми не вважаємо себе такими вже великими фахівцям, щоб з упевненістю говорити про ці речі. Але судячи з того, що є й гейм-дизайнери та окремі видавництва зацікавлені в настільних іграх, то певний прогрес є.
З найбільш цікавих авторів настільних ігор, перше що приходить на думку, я (Сергій) б назвав Метта Лікока за найулюбленішу головоломку – Пандемію, Крістіана Петерсена за вміння поєднувати бізнес і творчу діяльність і Вільяма Аттіа за кращу безрандомную настолку для більш ніж двох гравців.
Я (Михайло) взагалі-то ніколи особливо і не цікавився авторством тій чи іншій настолкі, тому улюблених авторів назвати не можу. З тих ігор, які мені особливо подобаються можу назвати, наприклад, Неурушіма Хекс, Ед Астра і наш Кіберіон.
Читачам ми хочемо побажати завжди цікаво проводити час за настільними іграми, але, разом з тим, і того, щоб ігри були лише одним з багатьох способів гарного відпочинку в їхньому житті.
Щира подяка Сергій і Михайло за цікаві відповіді і за ваш ентузіазм. Мені сподобалося бути в гостях у Eastern Forge Games, там здорово. Ще додам, що в кузні було дуже жарко, це й не дивно, адже там йде робота відразу над чотирма проектами, двоє з яких вже практично готові і вийшли на фінальний етап розробки. Бажаємо хлопцям творчих успіхів, хороших видавців на Батьківщині і за кордоном, а також хороших продажів. Ще додам, що дуже чекаю Кіберіон, який мені дуже сподобався ще з перших ілюстрацій і дуже сподіваюся, що зможу спробувати його на фестивалі в Меджибожі і може навіть зробити попереднє замовлення на цю настільну гру.
 |